головою Костя. - Хлопчик-то молоденький. Варто не менше червонця.
- Так немає більше - скрикнув пузатий.
- Тоді давай годинник - заявив Костя.
Мужик покірливо зняв з руки і віддав потрібне.
Серьожа так і не зрозумів, що сталося, але ввечері цього ж дня дядько Сева заявив Сергійкові, що вони тут з Костею подумали й вирішили дати хлопчикові можливість заробити грошей своїми вміннями. Костя буде возити хлопчика на старенькому "Запоржце" дядьки Сєви до своїх друзів, а він - Серьожа - буде розважати їх тими способами, які вони запропонують.
Охочих знайшлося досить багато. Два тижні дядько Костя возив хлопчика "по друзях" по три-чотири рази на день. Найчастіше "друг" був один, але бувало, що їх було двоє, троє. Пару разів навіть четверо. Але це коли ходили в лазню. Після еіх двох разів Сергійко досить довго приходив до тями. Очко було грунтовно раздолбано.Но тим не менше, у нього з'явилися гроші. Не так мало. Коштував-то хлопчик дорого, бо молодий. Та й смоктав чудово, на груповуха підписувався. Так тривало до кінця літа. Батьки, незважаючи на страхи хлопчика, так нічого і не зрозуміли, чим займається їх син. Навіть не дивлячись на те, що одного разу хлопчик потрапив до м'яко кажучи садиста і той залишив на тілі пацана масу синців і шишок. У вересні Серьожа відправився до школи. Але все одно періодично заходив до дядька Сєві і дядька Кості - на пару палиць. За викликам він більше не їздив.